Дніпропетровські підземелля: легенди чи правда?

Дніпропетровські підземелля: легенди чи правда?

Про загадкові підземні ходи в Дніпропетровську вже не один десяток років ходять чутки та легенди. От і дослідник козаччини Дмитро Яворницький шукав ці катакомби. Та чи є вони насправді й для чого будувалися у нашому місті? Куди веде тунель під Дніпром?

 Рятівні підземелля

«То був рік окупації Дніпропетровську фашистами. Кілька радянських військових, що лишилися в тилу ворога задля підривних дій, переховувалися у Дніпропетровську. Та аби не потрапити під руку фашистів, їм треба було швидко полишити місто. Як це зробити непомітно? На кожному кроці - німецькі солдати. Провести таємними шляхами воїнів до берега Дніпра де на них чекав човен, погодився один місцевий мешканець, сивовусий дід. Та за одної умови –аби солдати дозволили собі закрити очі хустинами. Воїни трохи повагалися та врешті повірили дідові.

Він лишень заспокоював «Все буде добре, козаченьки, лишень поки нікому не кажіть, що побачите у тому місці, яким вас проведу». Ретельно пов’язав на очі кожному воїну хустину, та на сліпу завів хлопців у підвал якогось будинку, далі – довгим тунелями. Старий дозволив відкрити очі вже в підземеллі. Й солдати побачили навколо себе вогкі кам’яні стіни, де-не - де з нішами. Йшли доволі довго тунелем: було тяжко дихати, рухатися - часто хід наполовину був залитий водою. В одному місці хлопці побачили в ніші діжки з порохом, трохи далі –металеві ящики з золоченим та срібним церковним начинням всередині й якісь старезні воєнні обладунки.

«Не чіпайте» - попередив дід. – То ще з давніх часів тут лежить, - не ваше!» Та стомленим й голодним радянським солдатам навряд чи були потрібні ті артефакти. Воїни врешті дісталися ходом берега Дніпра й сіли у човен, що чекав.» - цю оповідь  розповідав власним рідним, мешканець одного з сіл Дніпропетровська, ветеран Вітчизняної, Олекса Гайдаш.

Та де те місце входу й виходу в підземелля? Цього ветеран чи то не знав, чи то не хотів казати, тримаючи обіцянку дідуганові. Можна не вірити у цю історію, та цікаво, - за споминами героя Вітчизняної, проходячи в одному з місць тунелю, він з товаришами почув церковний дзвін. Тож десь поруч була церква? За одною з легенд, саме через Преображенський собор йде підземний хід, що побудовано за часів князя Потьомкіна! Він зв’язує дверець Студентів( колишній Потьомкінський) з храмом, потім – прямує до Дніпра.

На людей чекали озброєні мерці

 Про існування підземель знали й мешканці Катеринославу. Дружина відомого регента архієрейського хору, Олександра Микитівна Молчанова, на початку шістдесятих років XIX ст згадувала: «Коли обвали яру наблизилися до південно-східного крилу Потьомкінського палацу, - відкрився отвір якогось підземного ходу, викладеного з цегли у вигляді арки. Багато хто пробував заходити в нього, але далі 10 сажнів не міг просунутись, бо свічки і ліхтарі гасли, дихати було дуже важко. Я висловлювала думку, що це, мабуть, труба для відводу нечистот. Та чоловіки заперечили: хід занадто звивистий, - йде спочатку на південь, а вже потім повертає під прямим кутом до Дніпра.»

Також Молчанова розповідає  про ще один вхід у тунель : «З одного боку саду біля палацу був насип землі. Цю землю наказали зрізати під квітник. Тоді відкрилися двері в підвальний поверх, в одній з кімнат його, кажуть, було знайдено якусь стару зброю і два скелети.» 

 

От і академік Дмитро Яворницький у власній «Історії міста Катеринослава» теж згадав про існування підземного ходу: «В 1914 році, під час прокладання каналізаційних труб в місті, біля входу в палац Потьомкіна, відкритий на глибині сажні підземний хід, в якому можна вільно рухатися людині на весь зріст. Він складний з цегли типу XVIII століття. Під ходом відкрита ніша з дикого каменю, в ній можна тільки сидіти або ж стояти не на весь зріст, а на колінах.

 

Хід іде на захід, паралельно саду, і на схід, де губиться в глибокому яру,» - писав дослідник козаччини.

 Тунель під Дніпром

Згідно з ще однією легендою тунель не тільки йде до Дніпра, але й під рікою прямує до острова Комсомольського. Можливо це вигадки, але…

В 80-і роки минулого сторіччя, одному з будівельних підприємств міста «зверху» надійшло завдання – відремонтувати під Дніпром хід через який йде телефонний кабель «першочергової важливості». Будівельники з лівого берега Дніпра(в районі Мерефо-Херсонського моста) спустилися у люк, який вів в довгий тунель під Дніпром. Хід був доволі високий – у зріст дорослої людини, викладений з каменю та старих цеглин.

Та дійшовши приблизно 300 метрів, будівельники вирішили вернутися бо далі коридор був майже на 70% покритий водою.

Що то за таємничий хід: радянських, потьомкінських часів? Або й ще більш древніх - часів козацтва? 

В будь-якому разі, пошук ходів та їх дослідження - питання до сучасних істориків. Чи не час їм взятися за це діло? А бізнесменам Дніпропетровським вкласти у цей проект певні кошти. Бо ж існування таємних ходів в Дніпропетровську - безперечно зацікавить туристів та додасть місту на Дніпрі неабиякого історичного шарму! 

 За легендою, через Преображенський собор йде підземний хід

Анфіса .Букреєва